Розглянемо ще деякі зауваги щодо відпустів, зокрема про те, яким чином можна пожертвувати відпусти за душі в чистилищі і як вони можуть їм допомогти..
Гріх завжди стягує на себе покарання. Тому, властиво Церква заохочує розкаяних грішників до покути і до зібрання відпустів. Вистачає коли добровільно прийматимемо Божі допусти (хвороби, нещастя, спокуси, тощо) через які можемо принаймні частково очистити душу від гріховного бруду. Святі правда задавали собі добровільної покути щоб якомога ближче бути Бога вже тут на землі. Але так чи інакше жодна розкаяна душа не може бути на 100% певною про те що відпокутувала усі свої покарання які стягнула на себе через свої гріхи; тому переважно цей процес очищення продовжується після смерті. Однак, ми можемо допомагати душам в Чистилищі через пожертвування за них відпустів.
Якщо людина помирає в смертних гріхах – то вони назавжди зачиняють їй вхід до неба, а покарання за гріхи – деякий час. Як зазначає Католицький народний катехизм (с.534): “Відпуст – це відпущення тимчасових покарань за гріхи, яке здобуває людина, коли в стані ласки здійснить певні добрі справи, вказані Церквою”. Зверніть увагу, відпустом можемо помогти лише тим хто відбуває тимчасову, а не вічну кару, тобто душам в Чистилищі; тим хто потрапив до пекла, вже нічим не зможемо допомогти – смертні і нерозкаяні гріхи на віки закривають небо для проклятої душі.
Повний відпуст кожний католик який знаходиться в стані освячуючої ласки може здобути один раз на день. Пожертвувати цей відпуст можна або тільки за себе або за одну душу в Чистилищі. Натомість часткові відпусти можна здобувати багато разів на день. У годину смерті можна здобути лише один повний відпуст. Ці відпусти є особистими, тобто, вони не можуть бути корисними для інших осіб або душ в чистилищі.
Також потрібно знати певні нюанси щодо часткових відпустів..Визначаючи час (скільки днів або років), Церква не вказує, скільки днів чистилищних покарань зменшує відпуст, бо це знає лише один Бог; Церква лише встановлює, через скільки днів або років була б зменшена покута, згідно з терміном давніх покаянних кар.
Св. Альфонс зазначає, що вірні можуть жертвувати відпусти в наміренні душ померлих лише тоді, коли спочатку самі їх здобудуть. Однак як зазначає Католицький народний катехизм “жертвування відпусту на користь померлих не є якимось звільненням від покарань за гріхи, а лише свого роду заступництвом” (с.540). Отже, немає гарантії, що померлий, за котрого жертвуємо повний відпуст, відразу ж вийде з чистилища; скільки покарань йому відпускається – це залежить виключно від Бога і тільки Йому одному відомо. Тому можна жертвувати не лише один повний відпуст за ту саму душу, але й більше; якщо душа вже в небі – заслуга повного відпусту переходить на іншу душу згідно Божого Провидіння.
Слід зазначити, що православ’я відкидає католицьку науку про відпусти; згідно із теологічною думкою православних богословів – Бог прощаючи людині гріхи у сповіді рівно ж прощає і всі покарання за них (Марк Ефеський). Властиво на цьому підході побудована і православна есхатологія котра не має документального підтвердження віри в Чистилище, а вірить що до Страшного Суду, будь-хто, хто після смерті потрапив до аду (їхнє розуміння Чистилища) може врятуватися завдяки молитвам Церкви.. По правді кажучи трохи дивний підхід, оскільки як знаємо врятуватися людина може лише з Чистилища, а не з пекла..
Ця п’ята частина науки “Про важливість молитви за померлих” можливо і не заключна. У майбутньому будемо розглядати ще інші питання які стосуються душ в Чистилищі і способів допомоги їм (свої питання можна писати мені на мейла і можливо за деякий час, – в наступній частині постараюся дати на них відповіді).
А на разі вистачить запам’ятати, що здобувати відпусти – корисна справа. Завдяки цьому відвертаємо від себе багато земних нещасть і зменшуємо собі покарання в чистилищі.
+ Предвічний Отче, жертвую Тобі Найдорожчу Кров Твого Божественного Сина, Ісуса, у єдності із Святими Літургіями, які сьогодні правляться по всьому світу, за всі страждаючі душі в чистилищі, за всіх грішників у всьому світі, за грішників у вселенській Церкві, за грішників у моєму домі та в моїй родині. Амінь.
